"Краєзнавці рідня мисливцю"
К.Г. Паустовський
 |
| Репродукції: Юрій Єгоров ("Березень. Воронцовський палац", "Ланжерон"), Адольф Лоза ("Яблуні цвітуть") |
В затишному дворі Меморіального музею Костянтина Георгійовича Паустовського під 90-річним розлогим каштаном відбулася чергова зустріч членів історико-краєзнавчого клубу “Моя Одеса” (керівник Ірина Бойко). Зустріч присвятили 30-річчю Незалежності України.
Кажучи про національну свідомість у начерку “Живописная Болгария”, Паустовський зауважив, що “національна свідомість народжується не тільки в боротьбі за незалежність, але й у відчутті справжнього життя своєї країни, у відчутті кровного зв’язку з народом у всі епохи її існування, у знанні та охороні своєї мови, побуту, народного мистецтва”.
Існування краєзнавців письменник вважав за найбільше добро. У начерку “Соль земли” і в повісті “Начало неведомого века” він зауважив, що “краєзнавці рідня мисливцю. Краєзнавці — поети і вчені разом... Об’єм їх досліджень широкий, а ентузіазм може заразити саму нудну людину... До краєзнавців прийнято ставитися поблажливо та вважати нешкідливими диваками. А між тим вони збирають по крихтах нашу історію, традиції та виховують любов до рідної країни”.
На передсвятковій зустрічі у нашому музеї краєзнавець, історик і юрист Ольга Козоровицька завершила цикл своїх лекцій про випускників Одеського Рішельєвського ліцею, їх внесок у світову науку, їх долю, епоху.
Серед згаданих були: мікробіолог Яків Юлієвич Бардах — творець вакцини від сказу, який двадцять шість років керував Одеською станцією швидкої допомоги; хімік світового масштабу Микола Дмитрович Зелінський, що запропонував спосіб очистки бензину, винахідник отруйного газу й ефективного протигаза, творець гумової маски з абсорбентом активованого вугілля; винахідник першого в світі пінного вогнегасника Олександр Георгійович Лоран, який назвав його на свою честь “Лорантіно”, а ще вчений-теплотехнік Борис Адольфович Мінкус.
Була також приділена увага піклувальнику Рішельєвського ліцею Михайлу Михайловичу Толстому. Йому зобов’язана Одеса й існуванням публічної бібліотеки.
Не були забуті й Лебединцев Всеволод Володимирович — астроном Пулковської обсерваторії й Одеського відділення цієї обсерваторії; Володимир Фальц-Фейн — політичний діяч царської Росії, автор книги про Асканію Нову, а також і художник-модерніст Павло Шварц — автор декорацій і костюмів в Одеському театрі опери та балету.
Зустріч завершилась чудовою музичною програмою. Народні й авторські українські пісні весело, яскраво, емоційно виконав гурт краєзнавців “Срібляста хвиля”. Засновник його Тетяна Оберем, музичний керівник — солістка-вокалістка Одеської обласної філармонії Ганна Слободянік . Солістки гурту Валентина Савіна й Тетяна Куліковська.
Присутні на цій зустрічі, всі разом, настільки душевно й щиросердно підтримали співаючих краєзнавців, що тут доречно згадати слова героя одного з начерків Костянтина Паустовського: «Я співаю, … коли вітчизна в мені засумує».
Старший науковий працівник
Меморіального музею К.Г. Паустовського
Член НСЖУ
«Краеведы сродни охотнику»
К.Г. Паустовский
В уютном дворике Мемориального музея Константина Георгиевича Паустовского под раскидистым 90-летним каштаном состоялась очередная встреча членов историко-краеведческого клуба «Моя Одесса» (руководитель Ирина Бойко). Встречу посвятили 30-летию Независимости Украины.
Говоря о национальном сознании в очерке «Живописная Болгария» Паустовский отметил, что «национальное сознание рождается не только в борьбе за независимость, но и в ощущении подлинной жизни своей страны, в ощущении кровной связи с народом во все эпохи его существования, в знании и охране своего языка, быта, народного искусства».
Существование краеведов писатель считал величайшим благом. В очерке «Соль земли» и в повести «Начало неведомого века» он писал, что «краеведы сродни охотнику. Краеведы — поэты и учёные вместе... Объём их исследований обширен, а энтузиазм может заразить самого скучного человека... К краеведам принято относиться снисходительно и считать их безвредными чудаками. А между тем они собирают по крупицам нашу историю, традиции и воспитывают любовь к своей стране».
На предпраздничной встрече в нашем музее краевед, историк и юрист Ольга Козоровицкая завершила цикл своих лекций о выпускниках Одесского Ришельевского лицея, их вкладе в мировую науку, их судьбе, эпохе.
Среди упомянутых были: микробиолог Яков Юльевич Бардах — создатель вакцины от бешенства, двадцать шесть лет возглавлявший Одесскую станцию скорой помощи; химик мирового масштаба Николай Дмитриевич Зелинский, предложивший способ очистки бензина, изобретатель отравляющего газа и эффективного противогаза, создавший резиновую маску с абсорбентом активированного угля; изобретатель первого в мире пенного огнетушителя Александр Георгиевич Лоран, назвавший его в свою честь «Лорантино»; учёный в области теплотехники Борис Адольфович Минкус.
Было уделено внимание и попечителю Ришельевского лицея Михаилу Михайловичу Толстому. Ему обязана Одесса существованием публичной библиотеки.
Не были забыты также Лебединцев Всеволод Владимирович — астроном Пулковской обсерватории и Одесского отделения этой обсерватории; Владимир Фальц-Фейн — политический деятель царской России, автор книги об Аскании Нова и художник-модернист Павел Шварц — автор декораций и костюмов в Одесском театре оперы и балета.
Встреча завершилась прекрасной музыкальной программой. Народные и авторские украинские песни весело, ярко и эмоционально исполнил ансамбль краеведов «Срібляста хвиля». Основатель его — Татьяна Оберем, музыкальный руководитель — солистка-вокалистка Одесской областной филармонии Анна Слободянник, солистки ансамбля — Валентина Савина и Татьяна Куликовская.
Присутствовавшие на этой встрече, все вместе, настолько душевно, искренне поддержали поющих краеведов, что здесь уместно вспомнить слова героя одного из очерков Константина Паустовского: «Я пою, …когда родина во мне затоскует».
Старший научный сотрудник
Мемориального музея К.Г. Паустовского
Член НСЖУ
Немає коментарів:
Дописати коментар