24 лютого о 6:40 ранку нас розбудив телефонний дзвінок мого однокласника з Австралії, який вже знав про напад путінської Росії на Україну. Через двадцять хвилин ми розмовляли з ним по скайпу і обмінювалися новинами. З кожним днем потреба в спілкуванні з рідними та друзями наростала, оскільки хтось опинився на тимчасово окупованій території, хтось покинув Одесу і виїхав до Польщі, Румунії, Німеччини. Кожного дня я розмовляю з однокурсником з Миколаїва, міста, яке героїчно прикриває Одесу і ці розмови дають мені можливість трішки заспокоїтись.
